| Головна » «Краєзнавчі записки» » Біографістика |
Книга пам’яті мого роду. Донець Іван Іванович© Лія Ізвєкова Людина лишає про себе пам'ять своїми кращими справами, своїми ратними чи трудовими звершеннями в ім’я рідного народу. Пам'ять про людину залишається жити в людських серцях, але кожен прагне зробити якомога більше для розвитку рідного краю. Про що оця пісня вагонних коліс,
Рис. 1. Донець Іван Іванович Народився Донець Іван Іванович 03 жовтня 1913 року на Харківщині в м. Зміїв. Народився в багатодітній родині, батько був заготівником, а мати – домогосподаркою. Тут, у трудолюбивій родині, де знали ціну шматку хліба, поважали працю, він ріс і виховувався. В школі закінчив чотири класи. Призваний в Радянську армію в 1932 році, служив по 1935р., у 36-ому стрілецькому полку – стрілком. Під час війн прадід пішов міняти одежу на хліб і зустрів прабабусю, і вони одружилися.
05 жовтня 1943 року призваний до мобілізації Сахновщанським РВК Харківської області в 1145 стрілецький полк, по лютий 1944 року. Тяжке поранення в ліву ногу, 04 лютого 1944 року евакуйований в шпиталь №5397 в Кисловодськ на лікування по лютий 1945. Звільнений в запас у зв’язку з пораненням. Після війни працював у колгоспі – підсобним робітником. Жив у селі Нова-Чернещіна, Сахновщанського району. Все життя він допомагав людям, лічив людей і тварин, ставив їх на ноги. Помер в м. Змієві 12 жовтня 2003 року у віці 90 років.
Посилання на цю статтю: Ізвєкова Л. Книга пам’яті мого роду. Донець Іван Іванович // Краєзнавчі записки музейного комплексу Зміївського ліцею №1 ім. З. К. Слюсаренка. URL : https://lycei1museum.at.ua/publ/4-1-0-5 | |
| Рубрика: Біографістика | Дата публікації: 2021-03-11 | Переглядів: 30616 | Ключові слова: |
